Гуманістичний вимір етичного наративу в інформаційному полі соціальних комунікацій

Humanistic dimension of ethical narrative in the information field of social communications

Горішна, Оксана
Потіха, Оксана

Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя, вул. Руська, 56, м. Тернопіль, 46001, Україна
Ternopil Ivan Puluj National Technical University, Ruska St., 56, Ternopil 46001 Ukraine

Горішна О., Потіха О. Гуманістичний вимір етичного наративу в інформаційному полі соціальних комунікацій. Соціально-економічні проблеми і держава. 2026. Вип. 1 (34). С. 111-119. URL: http://sepd.tntu.edu.ua/images/stories/pdf/2026/26homosc.pdf

Horishna O. & Potikha O. (2026) Humanistic dimension of ethical narrative in the information field of social communications. Socio-Economic Problems and the State (electronic journal), Vol. 34, no. 1, pp. 111-119. URL: http://sepd.tntu.edu.ua/images/stories/pdf/2026/26homosc.pdf

Електронне наукове фахове видання "Соціально-економічні проблеми і держава"

1(34)

тра-2026

кві-2026

17-чер-2026

Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя та Академія соціального управління (Україна)

UA

Тернопіль

https://orcid.org/0000-0003-3127-1316
https://orcid.org/0000-0001-6302-9394

https://doi.org/10.33108/sepd2026.01.111

316.77:004.8.17

D83
O33
Z13

етичний наратив
соціальні комунікації
гуманістичний підхід
інформаційне поле
суб’єктність людини
інформаційна екологія
медіа гігієна
інформаційна безпека
людиноцентричність.
ethical narrative
social communications
humanistic approach
information field
human subjectivity
information ecology
media hygiene
information security
human-centeredness

9

111-119

111

119

У статті досліджено етичний наратив розвитку інформаційного поля соціальних комунікацій на засадах гуманістичного підходу в умовах цифрової трансформації суспільства. Обґрунтовано актуальність формування нових гуманістичних підходів розвитку комунікативного середовища, що зумовлена кризою довіри до інформаційного контенту, алгоритмічною дегуманізацією інформаційного поля та посиленням маніпулятивних тактик у медіапросторі. Визначено сутність етичного наративу як динамічної системи переконань і цінностей, що спрямована на утвердження суб’єктності людини, забезпечення прозорості інформаційної політики та відповідальності за поширення контенту. Особливу увагу приділено гуманістичному виміру реалізації соціальних комунікацій, у контексті якого визначено ключові компоненти етичного наративу: утвердження суб’єктності людини, відповідальне використання інструментів штучного інтелекту, інформаційну екологію та медіа гігієну. Розкрито роль інформаційної екології як механізму формування свідомого споживання цифрового контенту та виокремлено її індивідуальний, суспільний і національний рівень. Обґрунтовано значення медіа гігієни як інструменту протидії інформаційному перевантаженню, дезінформації та маніпулятивним впливам у цифровому середовищі соціальних комунікацій. На основі запропонованого компаративного аналізу технологічного та гуманістичного підходів до розвитку інформаційного поля визначено вектор переходу від об’єктивації людини до її суб’єктності як активного творця власних смислів. Доведено, що впровадження етичного наративу сприятиме формуванню відповідального та інклюзивного інформаційного середовища, зміцненню довіри між учасниками комутаційної взаємодії та підтримці інформаційної безпеки у суспільстві. Перспективи подальших досліджень можуть передбачати розробку практичних механізмів для підтримки етичних стандартів у діяльності державних інституцій, закладів вищої освіти для посилення інформаційної безпеки у суспільстві.

The article examines the ethical narrative of the information environment of social communications from the perspective of a human-centered approach in the context of the digital transformation of society. The study substantiates the relevance of developing new humanistic approaches to the communication environment caused by the growing crisis of trust in information content, the algorithmic dehumanization of digital spaces, and the proliferation of manipulative practices in the media. The essence of the ethical narrative is defined as a dynamic system of beliefs and values aimed at affirming human subjectivity, ensuring transparency in information policy, and fostering responsibility for content dissemination. Particular attention is paid to the humanistic dimension of social communications, within which the key components of the ethical narrative are identified: human subjectivity, the responsible use of artificial intelligence technologies, information ecology, and media hygiene. The study reveals the role of information ecology as a mechanism for the conscious consumption of digital content and distinguishes its individual, social, and national levels. Media hygiene is considered an important tool for counteracting information overload, misinformation, and manipulative influences in the digital communications environment. Based on a comparative analysis of technological and humanistic approaches to the development of the information environment, the research identifies a conceptual shift from the objectification of individuals toward recognizing them as active subjects and creators of meaning. The study demonstrates that the implementation of the ethical narrative contributes to the formation of a responsible and inclusive information environment, strengthens trust among participants in communication processes, and supports information security in society. Future research may focus on the development of specific mechanisms for maintaining ethical standards within public institutions and higher education institutions in order to strengthen information security in society.

The authors received no direct funding for this research.

http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/52500

2223-3822

Електронне наукове фахове видання «Соціально-економічні проблеми і держава»

http://sepd.tntu.edu.ua/images/stories/pdf/2026/26homosc.pdf
https://dspace.znu.edu.ua/jspui/bitstream/12345/6591/1/0048996.pdf
https://ekmair.ukma.edu.ua/items/06ad6f0e-aae3-4295-b625-682178d9f08e
https://www.journals.oa.edu.ua/Philology/article/view/4048/3694
https://doi.org/10.25264/2519-2558-2024-21(89)-16-19
https://doi.org/10.52363/dcpp-2024.1.12
https://doi.org/10.1093/oso/9780198883098.001.0001
https://doi.org/10.17721/CIMC.2022.31.64-86
https://doi.org/10.4324/9781003320609-27

1. Воронкова В. Г., Нікітенко В. О. Філософія цифрової людини і цифрового суспільства: теорія і практика: монографія. Львів–Торунь: Liha-Pres, 2022. 460 с. URL: https://dspace.znu.edu.ua/jspui/bitstream/12345/6591/1/0048996.pdf (дата звернення: 22.03.2026).
2. Квіт С. М. Етика та журналістські стандарти – діючі норми та самообмеження медіа. Ukraińskie media w obliczu wojny : regulacje prawne i doświadczenia = Українські медіа в умовах війни : правові норми та досвід. Redakcja naukowa Agnieszka Glapiak. Warszawa : Wydawnictwo Akademii Sztuki Wojennej, 2023. S. 159-173. URL: https://ekmair.ukma.edu.ua/items/06ad6f0e-aae3-4295-b625-682178d9f08e (дата звернення: 21.03.2026).
3. Киселюк Н. П., Бондар Т. Г. Екологія сучасної мас-медійної комунікації (на матеріалі англомовного медійного дискурсу). Наукові записки Національного університету «Острозька академія»: серія «Філологія». Острог: Вид-во НаУОА, 2024. Вип. 21(89). С. 16-19. URL: https://www.journals.oa.edu.ua/Philology/article/view/4048/3694 DOI: https://doi.org/10.25264/2519-2558-2024-21(89)-16-19 (дата звернення: 22.03.2026).
4. Панченко О.А., Гнатенко В.С. Інформаційна безпека у сучасному вимірі: монографія. Київ: КВІЦ, 2023. 404 с.
5. Юрченко Л., Харламов М., Гонтаренко Л., Каріков С. Виклики соціально-психологічних комунікацій сучасного світу в умовах війни. Проблеми екстремальної та кризової психології. 2024. № 1(7). С. 149-166. DOI: https://doi.org/10.52363/dcpp-2024.1.12. (дата звернення: 20.03.2026).
6. Couldry N, Mejias U. Data Grab: the new colonialism of big tech and how to fight back. Chicago: University Of Chicago Press; 2024. 224 p.
7. Floridi L. The Ethics of Artificial Intelligence: Principles, Challenges, and Opportunities. Oxford : Oxford University Press, 2023. 272 p. DOI: https://doi.org/10.1093/oso/9780198883098.001.0001
8. Rizun, V., Havrylets, Y., Petrenko-Lysak, A., Tukaiev, S., Ivaskevych, D., Yachnik, Y., & Popov, A. (2022). Making up Real Media Reports’ Sample on COVID-19 for Use in Experimental Studies. Current Issues of Mass Communication, 2022. (31). Р. 64–86. DOI: https://doi.org/10.17721/CIMC.2022.31.64-86 (дата звернення: 15.03.2026).
9. Russell, S. & Norvig, P. Artificial Intelligence: A Modern Approach (4th edition). Pearson, 2021. 1166 p.
10. Zuboff S. The Age of Surveillance Capitalism. In: W. Longhofer, D. Winchester (Eds.). Social Theory Re-Wired: New Connections to Classical and Contemporary Perspectives. 3rd ed. London: Routledge, 2023. Chapter 19. 540 p. DOI: https://doi.org/10.4324/9781003320609-27

1. Voronkova, V. H., & Nikitenko, V. O. (2022). Filosofiia tsyfrovoi liudyny i tsyfrovoho suspilʹstva: teoriia i praktyka [Philosophy of digital human and digital society: theory and practice]. Lʹviv–Toruń: Liha-Pres. URL: https://dspace.znu.edu.ua/jspui/bitstream/12345/6591/1/0048996.pdf (in Ukrainian)
2. Kvit, S. M. (2023). Etyka ta zhurnalistsʹki standarty – diiuchi normy ta samoobmezhennia media [Ethics and journalistic standards – functioning norms and media self-restraint]. In A. Glapiak (Ed.), Ukraińskie media w obliczu wojny : regulacje prawne i doświadczenia = Ukrainsʹki media v umovakh viiny : pravovi normy ta dosvid (pp. 159–173). Warszawa: Wydawnictwo Akademii Sztuki Wojennej. URL: https://ekmair.ukma.edu.ua/items/06ad6f0e-aae3-4295-b625-682178d9f08e (in Ukrainian)
3. Kyseliuk, N. P., & Bondar, T. H. (2024). Ekolohiia suchasnoi mas-mediinoi komunikatsii (na materiali anhlomovnoho mediinoho dyskursu) [Ecology of modern mass-media communication (based on English-language media discourse)]. Naukovi zapysky Natsionalʹnoho universytetu “Ostrozʹka akademiia”: seriia “Filolohiia”, 21(89), 16–19. URL: https://www.journals.oa.edu.ua/Philology/article/view/4048/3694 DOI: https://doi.org/10.25264/2519-2558-2024-21(89)-16-19 (in Ukrainian)
4. Panchenko, O. A., & Hnatenko, V. S. (2023). Informatsiina bezpeka u suchasnomu vymiri [Information security in the modern dimension]. Kyiv: KVITs. (in Ukrainian)
5. Yurchenko, L., Kharlamov, M., Hontarenko, L., & Karikov, S. (2024). Vyklyky sotsialʹno-psykholohichnykh komunikatsii suchasnoho svitu v umovakh viiny [Challenges of socio-psychological communications of the modern world in wartime]. Problemy ekstremalʹnoi ta kryzovoi psykholohii, 1(7), 149–166. DOI: https://doi.org/10.52363/dcpp-2024.1.12 (in Ukrainian)
6. Couldry, N., & Mejias, U. (2024). Data Grab: The New Colonialism of Big Tech and How to Fight Back. Chicago: University of Chicago Press (in English)
7. Floridi, L. (2023). The Ethics of Artificial Intelligence: Principles, Challenges, and Opportunities. Oxford: Oxford University Press. DOI: https://doi.org/10.1093/oso/9780198883098.001.0001 (in English)
8. Rizun, V., Havrylets, Y., Petrenko-Lysak, A., Tukaiev, S., Ivaskevych, D., Yachnik, Y., & Popov, A. (2022). Making up Real Media Reports’ Sample on COVID-19 for Use in Experimental Studies. Current Issues of Mass Communication, (31), 64–86. DOI: https://doi.org/10.17721/CIMC.2022.31.64-86 (in English)
9. Russell, S., & Norvig, P. (2021). Artificial Intelligence: A Modern Approach (4th ed.). Pearson. (in English)
10. Zuboff, S. (2023). The Age of Surveillance Capitalism. In W. Longhofer & D. Winchester (Eds.), Social Theory Re-Wired: New Connections to Classical and Contemporary Perspectives (3rd ed., Chap. 19). London: Routledge. DOI: https://doi.org/10.4324/9781003320609-27 (in English)

Article

Журнал „Соціально-економічні проблеми і держава“, 2026, Випуск 1(34)